Як Мавка невмируща у природі,
Так Леся Українка у народі
Живе в своїх віршах і співах,
Живе у казці, яснокрила.
Я чую, ніби, ліс Волині
Шепоче Лесі Українки
Свої казки, свої балади,
Пісні народні і каляди.
Була в Єгипті і в Сурамі,
Хвороба з ліжка не пускала.
Марить Леся Україной,
Волині ліс перед очима.
У «Пісні лісовій» душа її співала,
Я Лесю в Мавці впізнавала,
Віночок промінню світився
І оксамитками іскрився.
До неї Мавка прибігала,
Віночком Лесю прикрашала.
Русалка голосом дзвіночком
Кружляла з нею у таночку.
Вона, як добра чарівниця
Народу світ свій відкривала,
Через свій біль душі і туги
Це світло пестила, кохала.
На вигляд крихкої дівчини,
Як кремінь дух її твердий,
Її світогляд неймовірний
Своїм життям всіх підкорив.
*** Січень – 96р
Присвячу ться Лес Укра нки
© Copyright: Галина Колесниченко 2, 2013
Свидетельство о публикации №113050109447
Свидетельство о публикации №113050109447
Рецензии