Душа шепоче: «Відпусти»,-
Але Любов тримає міцно.
Очей не в змозі відвести –
Дивитися не варто, звісно.
Знов паморочить білий цвіт,
Весна п’янить і надихає.
На Тебе я міняю Світ, -
Весь Світ в Тобі лише зітхає.
Я знов всміхнусь, скажу: «Привіт».
Тебе ніхто так не кохає.
Для тебе я лиш білий цвіт,
Що дуже швидко облітає.
Весняний
© Copyright: Юлия Покрасён, 2013
Свидетельство о публикации №113043005931
Свидетельство о публикации №113043005931
Рецензии