Могила нев домого солдата
В степу зорею слави майорить.
Розправили над нею вільні крила
Життя і неба мирного блакить.
Хто він – той, що життя поклав героєм
На Перемоги славної вівтар?
Танкіст чи льотчик? З Омська чи Джанкоя?
Іван, Армен, Георгій чи Макар?..
Хто б він не був, до нього стежка в’ється
І завжди квіти вдячності над ним.
Зупин його простреленого серця
Для кожного стає тут дорогим.
І не одна вдова тут сумувала,
І горювала мати не одна, –
Мільйони доль щасливих зруйнувала
Кривавою жорстокістю війна.
Могила невідомого солдата
На всю планету крізь роки кричить:
«Не можна ні на мить кермо давати
Фашизму, що на людство злом ричить!»
Не буде ніч на світі панувати,
Не оживуть коричневі хрести,
Допоки люди будуть пам' ятати
Про Подвиг тих, хто Сонце захистив.
Свидетельство о публикации №113043002244
http://www.pravoslavie.ru/smi/59950.htm
http://www.pravmir.ru/
Абсолютная Зависимость 30.04.2013 10:27 Заявить о нарушении