В небі сонце засвітило, промінцями землю вкрило.
Квіти в полі розпустились, трави росами умились.
Гей-гей!
Я прокинулась раненько, одягнулася швиденько.
Привітала новий ранок і зустріла я світанок.
Ой, на-рі-най, на-на-на…
Стала сонечку радіти, заплела у коси квіти
І у ліс попрямувала, де зозуленька кувала.
Ку-ку, ку-ку, ку-ку…
Ой, зозуленько, зозулю! Розкажи про долю мою.
Свої літа порахую та й додому попрямую.
Ку-ку, ку-ку, ку-ку…
Закувала зозуленька та й зраділо в мя серденько.
Звуки чарівні від неї пронеслися над землею.
Ку-ку, ку-ку, ку-ку…
Дякую тобі, зозулю! Взнала доленьку я свою.
Серце радістю сповняє і душа моя співає!
Ой, на-рі-най, на-на-на…
Розмова iз зозулею
© Copyright: Борислава Белоцерковская, 2013
Свидетельство о публикации №113042905776
Свидетельство о публикации №113042905776
Рецензии