Сними же чары... Из Веточки Вишни

&&&
                http://www.stihi.ru/2012/04/27/9443

Сними, колдун, проклятий паутины,
Дай трав настой, чтоб в них забыться мне:
И ласк прибой, и прихоти судьбины,
И всё, что не дописанное, вне…
Дай зелья отворотного, дай яду
Соцветий мандрагоры и росы –
Забыть те поцелуи, руки, взгляды
И ночь любовью выжатой красы…
Развей мои печали и тревоги
На ста ветрах и в каменных столбах.
Пошли обрывы, грозы на дороги,
Чтоб отыскать меня не смог: судьба…

Пусть в сердце стон  – глазами хохочу.
Нет, ничего я больше не хочу…

Оригинал:

Зніми, мольфаре, чари на світанку,
дай трав настою, щоб забуть усе:
і любощі , і долі забаганки
і наше недописане есе.
Дай зілля відворотного, дай трунку
із квітів мандрагори і роси -
забути погляд, руки, поцілунки,
і ніч оту з любові і краси.
Розвій мої печалі і тривоги
на ста вітрах, у горах кам’яних.
Нашли бескеття, грози, буреломи,
щоб він мене знайти ніде не міг.

Хоч плаче серце - хай сміються очі.
Не хочу більш нічого я…
Не хочу.


27.04. 2013