Весенняя фантазия

"В лесу у нас нет ничего немого"...
Леся Украинка

Пальчики нежили, балуясь…бабочкой
лишь прикоснувшись, куда-то неслись,
сверху сорвавшийся, малою пташечкой
вылетел стон через форточку ввысь…
Дерево… дерево…сердцем озвучено,
юноша милый - тот белый рояль,
пальчикам  вторит горячим измученно:
- Хватит, красавица, разве не жаль…

Пылко в экстазе слились, миг безумия
незабываемый…тают сердца..
Музыка, ваше величество, Музыка,
как и любовь, вы достойны венца!


Оригинал здесь стихотворения Веточки Вишни

http://www.stihi.ru/2013/04/04/3014

***
«Німого в лісі в нас нема нічого» ...
 Леся  Українка. "Лісова пісня"

***

Пальчики пестили, грались...метеликом
ніжно торкали й  втікали кудись,
стогін зірвавсь десь вгорі по-під стелею,
потім в кватирку,  і далі - у вись...
Дерево...дерево...тільки живе іще -
білий рояль, ніби милий  юнак,
пальчикам вторив гарячим вже зболено:
- Годі, красуне, ну, нащо ж ти так...

Палко в екстазі злилися на мить одну,
шал незабутній...і мліли серця...
Музико, ваша величносте, Музико,
ви, мов кохання, достойні вінця!