Саме вона

Буває, сидиш собі, нікого не чіпаєш,
І тут приходить така Ділема Ділемівна,
Розкладає речі, ставить чайник
Та ніби підмигує "я до тебе надовго".

Ти в розгубляшках дивишся та ось шо маєш:
У розгорнутому каталозі, цієї сумнівної дами
Безсонні ночі, мішок пісанини та скриня лайок.
Далі гортати боїшся, та й воно без толку.

Намагаєшся її підкупити шоколадом,
Пропонуєш цікаві мультфільми,
Спочатку по-доброму, та коли вона відкаже знов -
Лютуєш і вже виштовхуєш силою.

А вона тітка вперта і за таким розкладом
Від неї здихатись доволі так не надто
Просто. Кричиш : не треба ваших послуг, тьоть
Вам треба йти! Аргументуєш все родиною.

Мол, ваші діти там голодні і сумні
Ідіть до них, мене полиште з чаєм.
То вам, напевне, лінь порадила мене?
Та що зі мною легко уживатись?

Та то брехня! Не вірте краще їй!
Що кажете, прийшли її зміняти?
Яких же бридких друзів має лінь...
Ділем надумала до мене зазивати!

Шкода, дуель із лінню надто заважка
Тож, ви сідайте, пані Ді на крісло.
То може чаю, печива? Або вина?
Я  злюсь на лінь, а ви ж то не навмисно..