Ну, от і все. Чи я цього хотіла,
Тепер уже не знаю і сама…
Кохала як могла та як уміла.
Та не зігріла. І не зберегла.
Все марно… Бо тобі я непотрібна…
Потрібною ніколи не була…
Летить душа… Одна… Он берег видно…
Чи досить сил у одного крила?
Пробач, що не спитавши згоди в тебе,
Я будувала зАмки на піску…
Померкло все. І згасло синє небо.
На берег мій печаль свою несу…
Уривки фраз, слова твої вогнені
Згадаю я у тернах самоти…
Хай палко б`ється серце хоч для неї,
Якщо моїм не можеш бути ти…
Своє тепло беріг ти так старАнно,
Що навіть і від себе приховав…
Як боляче… Та дякую, коханий,
За ту примару щастя, що плекав…
Згоріло все. Золу припливом змило.
Та не жалію я себе таку…
Поклич же знов! Щоб знову я зробила
Для СЕБЕ крихкий зАмок із піску…
Замок из песка... укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113042702059
Свидетельство о публикации №113042702059
Рецензии
