Возможно я действительно придумал Тебя... Укр. яз

Юрий Цюрих
Можливо дійсно я Тебе придумав,
Створив Твою оманливу красу…
Якщо ж зіткав і справді в своїх думах –
Через життєві бурі й пронесу.

У кожного із наc  своя дорога…
За нас в церквах читатимуть Псалтир.
Ми з трепетом  молитимемо Бога,
Щоб Він вказав дорогу в монастир.

Де завжди тиха радість і святиня…
Де вічне все і навіть тлінний прах…
Ти будеш скромна й тиха господиня,
А я – забутий, немічний монах…

Розбещений любовною жагою
Я буду вічно згадувать Тебе…
Й дивитимусь, в омріяне Тобою,
Прекрасне небо – чисте й голубе…

Келійна тиша… у куточку кружка…
І погляд в небуття – у просфору…
І ранішня заплакана подушка
Не розповість нікому про журбу…..


© Copyright: Юрий Цюрих, 2013
Свидетельство о публикации №113042607456
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Юрий Цюрих
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Юрий Цюрих