Час з iв хати, садиби, села

Час з’їв хати, садиби, села,
Поїв дороги і мости.
Час гарно їсть Людей і Долі –
Поїсть усе, що не даси.

Поїсть біду, журбу і муку,
З’їсть гнів царів і блиск корон.
Та не подужає, нівроку,
Щоб з’їсти Спокій і Любов.

13.06.2012


Рецензии