Дощик
Так солодко бринить цей дощик, за вікном.
А я сиджу собі в кімнаті під вікном.
І думки ганяю всі кудись,
Туди в туманну вись.
Де все просто так іде.
А дощик все ще ллє.
І не дивно, адже це –
Не просто літня же гроза.
А довгожданий дощик,
У тривалу спеку літа цього.
Та я радію диву цьому,
Бо люблю я не погоду.
Так ось просто посидіти,
І у віконечко глядіти,
Кожну капельку ловити,
І бажання полонити.
Насолоду мати у солодкий день.
© Copyright: Каталина Нижас, 2013
Свидетельство о публикации №113042606531
Свидетельство о публикации №113042606531
Рецензии