Сон

Несе на хвилях тихий сон,
І мариться пора дитинства -
Без злої муштри, без насильства,
Без подолання перепон.

Бере життя нас у полон,
В якому так багато свинства,
Сваволі, злоби, бузувірства, -
Любові зірвано бутон.

Як нам оце усе збагнути,
Осмислити і осягнути,
Забути про жорстокий світ,

І у дитинство безтурботне,
Під небо осяйне вільготне
Вернутись з високості літ?!


Рецензии
Красиво, але чомусь, стало сумно... Бо не повернуть, не повернуть...

Наталья Сытник   26.04.2013 21:20     Заявить о нарушении
Дякую, Наталя! Так, життя струмить вперед і назад ми можемо повернутися лише в думках. Що ж, потрібно жити сьогоднішним днем! Всього доброго, Микола.

Мыкола Ковальчук   26.04.2013 23:35   Заявить о нарушении