Квiтневi каТРени Симфонiя Весни

       Пролог
   
Земля ще мокра і масна.
А квітень – це найкращі ліки.
Нехай сумній душі весна
Суцвіття і сузір`я зліпить!

          1

Поласували ми і погуляли
Після зимових стриманих ночей…
І кладемо в футляр: я – окуляри,
А бджілка – скрипку, джміль – віолончель.

          2

На абрикосі – виступ скрипалів.
А на городі – копачі та лайки.
І я просив джмелів і бджіл, – молив:
«Не замовкайте, грайте, грайте, грайте!»

          3

Відплакали піснями солов`ї,
Відголосили, солодко і палко.
Їх сльози висихають і – мої
Росинками на пелюстках фіалки

          4

Здається, доля у твоїй руці,
весна настала солов`на, справжня.
Усе чудово, тільки горобці
подружнім щастям мрійну душу дражнять.

      Епілог
 
Йшла вахта квітнева, птахами летіли
думки і дерева, і автомобілі.
і ледве торкались асфальту колеса,
і хмарка всміхалась, немов стюардеса!

04.2010

P.S/До зусТРічі ТРетього ТРавня