Один дзвінок. І сонце златочоле
В росі, як в діамантах, розцвіло!
Всі люди усміхаються довкола.
В очах, в душі - і радість, і теплО!
Заграй мені, о весно, на цимбалах!
Розлий навкруг нектар зелених трав
Та квітів сніжно-білих, що буяли,
Коли мене без тями він кохав...
В тих травах виший золотом кульбаби.
Колись коханий ними заквітчав...
Та сипав цвіт на коси для забави,
І так нестримно-палко цілував...
Іще люблю... Іще не відгоріло...
Зі спогадів плету п`янкий вінок...
Ти вже не мій. Та серце тріпотіло,
Почувши довгожданий той дзвінок!
Звонок...
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113042506025
Свидетельство о публикации №113042506025
Рецензии