Ти втомився, любий, я тобі постелю спориші,
І обійми мої будуть прихистком до світання...
Я зігрію тебе тим теплом, що іде від душі,
І хай ангел-хранитель розвіє твої страждання.
Спи, мій любий, і нехай насниться тобі
Та щаслива зоря, що дарує утіху і мрію.
Я тебе загорну в теплу ковдру своїх жалів,
І молитва моя буде сповнена тільки надії...
Сон твій, любий, я нічим не стривожу, ні,
Тільки ніжно розвішу довкола серпанок прозорий...
Пригорну, ти всміхнешся солодко уві сні,
І утома твоя най полине далеко-далеко за море...
Спи, мій любий...
Ти втомився, любий
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113042205832
Свидетельство о публикации №113042205832
Рецензии