Вiтер вie рiзко й холодно

Вітер віє різко й холодно,
Стужа Душі холодить.
Закриває очі й солодко
Місто сном глибоким спить.

Круговерть із листя жухлого
Засипає Білий Світ,
Зло пісок жбурляє жменями,
Запорошуючи слід.

У Весну минуле тінями
Простягається, гуде.
Може, лячно, може, холодно…
Все ж Весна теплом іде.

Світло тіні порозтоплює,
З Сонцем Душі оживуть.
Як там вітер не подмухує, –
Верболози вже цвітуть!

20.03.2012


Рецензии
Так, верболози цвітуть... Гарно!!!

Наталья Сытник   22.04.2013 17:14     Заявить о нарушении
Дякую, Наталю, за відгук. Радості і Любові Вам!

Катерина Жебровська   22.04.2013 17:25   Заявить о нарушении