Душі моєї світла мить прозріла.
В темряві серця запалала свічка.
Єдиним оком-місяцем узріла
Це лише чарівниця – чорна нічка.
Веселим зайченям метнулась думка,
Заграла арфами тремтлива тиша.
І диво-пісня видобулась лунко –
З усіх пісень на світі наймиліша.
Її тепло, мов сонце живодайне,
Враз оживило потаємні мрії.
Я осягнув немовби незвичайне,
Відчув смаки незбутньої надії.
Збирав думки, мов квіти, наймудріші
В світах краси й довічної любові.
Душа ж сама в цей час творила вірші,
Світились краплі поту в кожнім слові...
А на світанку, лише зазоріло,
Настала з тою піснею розлука.
І серце враз розслабилось безсило,
Немов струна вже спущеного лука.
Душа в цей час творила вiршi... Лiрика
© Copyright: Бурчак Ворожбянский, 2013
Свидетельство о публикации №113042211444
Свидетельство о публикации №113042211444
Рецензии
Йшла почитати гуморески, а зустріла такі красиві ліричні вірші, послухала арфу серед тремтливої тиші, згадала свої незбутні мрії ...
Нехай ваша душа і надалі творить вірші!
Дуже сподобалось!
=====
Тетяна
Татьяна Каминская 24.04.2013 00:34 • Заявить о нарушении
Нехай ваша душа і надалі творить вірші!
Дуже сподобалось!
=====
Тетяна
Татьяна Каминская 24.04.2013 00:34 • Заявить о нарушении
Спасибо за доброе слово! Извините за запоздалый ответ, не было Интернета.
Бурчак Ворожбянский 26.09.2013 15:09 Заявить о нарушении
Бурчак Ворожбянский 26.09.2013 15:09 Заявить о нарушении