Кожен раз, коли піднімеш в небо
Обгорілі очі золоті
Завжди звідти дивляться на тебе
Ворожі літаки оті.
Над тобою день і ніч літають,
Не дають відпочинку і сну.
Сльози материні зтікають -
Син єдиний пішов на війну.
Син пішов - серце надірвалось,
І без нього вже ледве жива.
Лиш одна надія зосталась:
Із молитви мовить слова.
Щоби куля його оминула,
Щоби ніж ворожий не брав.
І в душі тривога минула,
ЇЇ наче сам Бог прибрав.
Він ховав друзів кожної миті,
Але сам залишався живим.
Сльози материні пролиті,
Очі хочуть зустрітися з ним.
Потерпав від смертельної рани,
Він багато крові втрачав.
Бо інакше не можна в Афгані:
Він життя наші рятував.
Воював він за мирне небо,
Що в нас зараз над головою.
Пам*ятай! Він старався для тебе,
Щоб жили ми щасливо з тобою.
Не боявся життя віддати,
Щоб тепер ми щасливо жилИ.
Біля пам*ятника солдату
Це згадай, голову схили.
Афган
© Copyright: Анисимова Анна, 2013
Свидетельство о публикации №113042210904
Свидетельство о публикации №113042210904
Рецензии