А ЛИСТя паДА...

А ЛИСТя паДАЄ...

А з дерев листя падає падає
І ніщо мене уже не радує
Бо свою любов вона йому дає
А мене уже навіть не згадує

Осінь прийшла літо минуло
Минуло усе що між нами було
І навіть те що могло бути
Доведеться мені тепер забути

Осінь холодним вітром подула
Ти кохати обіцяла та на жаль забула
Не згадаєш ти навіть коли зима прийде
І нічого у нас з тобою уже не вийде

Затулили синє небо грозовії хмари
І нема для мене більшої на світі кари
Та не так переживаю я за тії хмарки
А за те що між нами постійно були сварки

Уже скоро уже близько зима
Та не хочеш до мене ти вертатись сама
А у мене від холоду замерзли руки
Та не можу ніде я сховатись від розлуки

Як мені бути що мені робити
Бо повір не можу я без тебе жити
А чорні думки терзають мою душу
Я не хочу іти світ за очі але мушу

Ти виявилась хитрою підступною
А я просто був жертвою наступною
Та все одно тебе я пробачаю
Бо розумію що назавжди я тебе втрачаю

А я іду весь листям запорошений
Адже я у житті твоїм гість непрошений
І тепер не треба мені цю осінь золоту
Бо вона забрала від мене кохану молоду

Автор: Михаил Стан, с. Угля, 17 октября 2011 г.