Крапля

Лише крапля тебе бентежна,
Тільки запах волосся й годі,
Лише смак приторкань обережних,
Що таких не існує в природі..

Лише голос, що не впіймаю,
Як метелика в свої долоні,
Що не втримати, наче вітер
В найніжніших обійм полоні.

Тільки крапля, а в ній – уся Ти,
Як в очах яскравих, тендітних
Блиск загадкових світів,
Кольорово-різноманітних.

І як посмішок зорепад,
Натхнення море солоне..
Я і сам, наче крапля ота,
Сяю відблиском на долоні.

Поцілунків твоїх та бажань -
Прозора неба блакить,
Не згасаючи, десь вглибині,
Спалахами тремтить,

Там вирує шалений запал,
В ній він ехом гарячим луна,
Шепіт вуст й присмак торкань,
Дотик пальців, як тиха струна.

Зникне сум, зігріє тепло,
Пролетить, як коні булані
І розпалять у серці багаття
Твої пестощі, до цього незнані,

Що аж серце в грудях калатА
І я повітря губами хапаю,
Лише крапля, коротка лиш мить
І це все, що я тепер маю..

Запах мрій, думок переспів,
Наче іскорку я збережу..
Що завгодно віддати замало..
За останній крок за межу.

Лише крапля тебе солодка,
В долоні моїй не холоне,
Бентежна, весела й сумна,
Така мала, що усе в ній потоне