Ангел майбутнього

У нічному безкрайньому небі засвітилися зорі ясні
І в безмежно яскравому сяйві Білий Ангел наснився мені.
Та в очах його були лиш сльози, та в очах його була журба.
Просто Ангелу не вистачало в цьому світі любові й добра.

Він узяв мене ніжно за руку і повів у незнані світи.
Показав те, що було і буде, розповів про страждання людські.
Я побачила своє майбутнє, а його в цьому світі нема.
Від людської руки постраждає і горітиме наша Земля!

Впала я на коліна уклінно і сказала: «Не бути цьому!
Я за кожну гріховну людину у Святого прощення молю!
Я благаю Тебе врятувати наші душі і наші серця!
Я благаю, не дай зруйнувати нашу землю і наше життя!»


А мій Ангел лише посміхнувся і розтанув у тиші нічній.
Залишив мені тільки на згадку ту сльозу, що зронив уві сні.
Я прокинулась і зрозуміла, що насправді цього не було.
Та в долоньці сльоза опинилась, наче часточка серця Його.
А можливо, мені й не наснилось… Я у кожного щиро прошу:
Щоб життя наше не зупинилось, бережімо планету свою!