Твой взгляд... Маргарита Метелецкая
В отчаянье, тоски безмерность
Твой взгляд способен был ввергать –
Тебе любовь мою прогнать
Зачем-то, видимо, хотелось?
Зачем тебе такая власть,
Тоска меня чтоб изводила,
Чтоб видеть, как она сквозила –
К тебе стремительная страсть?
Мы отыграли эти роли…
Что не сложилось там, в мирах? –
И не явился Синий Птах
В измученной грехами доле…
Лишь одиночества надменность
Теперь свою хранит нам верность…
Оригинал
Твій погляд змушував пірнати
В безодні щемних почуттів -
Чи ти і сам того хотів,
Аби любов мою прогнати?
Яка ж у тім була потреба,
Щоб смуток пасмами лягав,
Щоб ти побачив мій угав
Стрімкої пристрасті до тебе?
Ми відіграли дивні ролі...
Щось, певно, скоїлось в світах? -
І не з'явився Синій Птах
В розчавленій гріхами долі... -
Тож сплачує щоденне мито
Лише самотність гордовита...
Иллюстрация из Интернета.
Свидетельство о публикации №113042103874
Ирина Макарова 2 27.04.2013 19:18 Заявить о нарушении