Недоторканнiсть
Словами, що нічого вже не значать,
Спілкуються у Раді геть усі:
То скаржаться на долю, (майже плачуть,)
То постають у всій своїй красі.
Хтось виступає, хоч ніхто не слуха:
Дрімають у куточках, аж хроплять.
Хтось затуляє телефоном вуха,
Розгадують кросворди і… мовчать.
Коли вже стане сумно – подеруться.
Або водою враз всіх обіллють.
А вечором в компанії зберуться,
Напругу зняти чарочку наллють.
І знову розбредуться по домівках
Без сумнівів та почуття вини:
Засиділись у Раді, наче в дівках,
Свою недоторканність зберегли!
© Copyright: Валентина Комина, 2013
Свидетельство о публикации №113042101904
Свидетельство о публикации №113042101904
Рецензии
Про депутатiв - правдиво!Тiльки вони не читають,а жалко!Счастя Вам i мирного неба над головою!Творчих успiхiв!З пошаною.
Анатолий Дудник 2 29.11.2014 20:55 • Заявить о нарушении
Анатолий Дудник 2 29.11.2014 20:55 • Заявить о нарушении
На жаль, вони такого не читають... Та й чи читають взагалі?.. Дякую Вам. З теплом
Валентина Комина 01.12.2014 12:38 Заявить о нарушении
Валентина Комина 01.12.2014 12:38 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.