Лето
Вдяглися в зелень тихі вечори,
Твоїм думкам я завжди рада.
Ти говори про щастя, говори –
Хороших слів ніколи не багато.
За річкою веселі голоси...
Хтось незнайомий кладку переходить.
Біжи у луг і квітів принеси
Допоки сонце наше не заходить.
Допоки світ, як гілка на вербі:
Тремтить на вітрі ніжним коливанням,
Біжи у поле й колосків нарви
І розкажи мені ти про кохання.
Щоб довго радість колисала дні
І вечори гойдалися над нами,
Не нагадай розлукою мені,
Що є зима з холодними снігами.
02.08.10 р.
Свидетельство о публикации №113042111119