ні, не сумую
в мене тут книги і чай із м*яти
мій світ настільки багатий,
що відсутності твоєї
майже не помітно.
просто тебе не видно
двадцять вісім тисяч
п*ятсот тридцять дев*ять секунд.
і мої думки, як брухт
такі ж важкі та непотрібні.
кажуть, що кращого гідні ті,
хто довго ждуть.
але ти - там,
я - тут.
ми бідні.
сумні
і п*яні.
я - труп,
що чахне в своїм чеканні.
я - друг,
що в слухавку каже
"прости".
я, ти...
в реальності так буває
просто тебе немає
декілька тисяч секунд.
дзвони.
я - тут.
дзвони
© Copyright: Оля Пинишкевич, 2013
Свидетельство о публикации №113042110462
Свидетельство о публикации №113042110462
Рецензии