Да разве чёрен... Из Маргариты Метелецкой

                Перевод с украинского
                http://www.stihi.ru/2013/04/19/7294

Да разве чёрен отблеск ночи
В свечах расцветших, в фонарях?
Стою, прищуривая очи,
Слежу за темнотой в дверях

Всегда открытого балкона –
Всем ливням, грозам, всем ветрам…
Хотелось общего б закона
Для крошева житейских драм.

И ночь сияет вся от веку,
Чтоб были честными пути
И помогает человеку,
Как Царство Божие найти!

И милость Божья бесконечна
В сиянье месяца и звёзд,
Таких несчитанных и млечных…
И я пою им вслед, как дрозд,

Молю не обозначить край
Ночной таинственной породе,
Когда и темнота как Рай,
Частица счастия в Природе.

Оригинал:


Хіба він чорний – колір ночі
В свічках розквітлих, в ліхтарях?
Стою, примружуючи очі,
Пітьму досліджую в дверях

Мого відкритого балкону
Усім дощам, усім вітрам...
Шукаю спільного закону
У кришиві життєвих драм.

І ніч ця сяє, бо віднині
Я мушу чесно визнавать-
Все прикладається людині,
Як Царства Божого шукать.

І милість Божа нескінченна
У сяйві місяця й зірок
Ласкаво-ніжніх, незліченних...
Я свій засвоюю урок,

Благаючи не класти край
Нічній таємній Божій згоді,
Коли і темрява, як Рай,
Як частка щастя у Природі.


20.04. 2013