Життя проходить
І косить смерть сліпа людей покосами,
Та кришталем іскрить щаслива мить,
Коли вмиваються ранкові трави росами.
Ще дитяче світосприйняття манить
Нас радістю і спогадом прожитого.
Оте п'янке, що в серце набіжить,
Немов бальзам у чаші горя пережитого.
Іще живемо, вогонь життя димить,
Але шикуються роки до вічності.
Душа, що вічно молода, велить
Сприймати все, навіть мелодію трагічності!
Свидетельство о публикации №113042009248
З повагою.
Борис Смыковский 21.04.2013 09:28 Заявить о нарушении
Мыкола Ковальчук 21.04.2013 13:46 Заявить о нарушении