Життя проходить

Життя проходить, мов віз старий скрипить,
І косить смерть сліпа людей покосами,
Та кришталем іскрить щаслива мить,
Коли вмиваються ранкові трави росами.

Ще дитяче світосприйняття манить
Нас радістю і спогадом прожитого.
Оте п'янке, що в серце набіжить,
Немов бальзам у чаші горя пережитого.

Іще живемо, вогонь життя димить,
Але шикуються роки до вічності.
Душа, що вічно молода, велить
Сприймати все, навіть мелодію трагічності!


Рецензии
Гарно і мудро, особливо останні рядки.
З повагою.

Борис Смыковский   21.04.2013 09:28     Заявить о нарушении
Дякую, Борисе! Живемо поки живеться, але повинні бути готові і до гіршого. Щастя, радості, довголіття! Микола.

Мыкола Ковальчук   21.04.2013 13:46   Заявить о нарушении