Моє дитя, моя кровиночка,
Та тільки не моя Душа.
Із рук моїх ходити вчилася
І далі в мандри, в Світ пішла.
Моє дитя іде дорогами,
Що вибрала собі сама,
Іде у радості і спокої,
Чогось навчилась, щось знайшла…
Не зрушу й крапельки, камінчика,
Що перед нею упаде,
Любов і Світло даруватиму,
Вона своїм Шляхом іде.
Що, де надбала – не питатиму,
Що розцвіло – побачу й так,
Поради – ради не даватиму,
Дитя торує власний Шлях.
22.02.2012
Моe дитя, моя кровиночка
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113042008956
Свидетельство о публикации №113042008956
Рецензии