verbs

Я б з тобою і весни, і вітер порівно.
І щоб руки сплелися долями.

Ти зі мною лиш на обід.
Посміхаєшся, пишеш «привіт»
Тій, що має не серце – лід.

Така собі снігова королева.
Ти, як в рекламі, хочеш «право на лева».
Та швидко втомлюєшся, йдеш «налєво».

Знаєш, між людьми є відмінність суттєва –
Ну, хлопчик-дівчинка, тобто, статева.
Іноді пізно спинитись, щоб було миттєво.
Інколи просто життєво
Необхідно побачитись.
Побачити.
Й всі інші дієслова на «-ти».
Окрім «вмирати».
Хоча, кому, як не тобі, знати.

А мені сидіти, чекати, не знати.
Й, звісно ж, вмирати.


Рецензии