«Відстань»
Розірвати всі зв’язки,
І зостатись в самоті,
Та ці незвідані шляхи,
Лякали і холодом навіяли думки.
Такі сумні із страхом на душі.
Біль сердечну розворушить,
Гнів і морок він приглушить.
Та страждати краще буду наодинці,
Чим терпіти ці всі зради.
Не цінуєш ти кохання,
І мої усі поступки.
Розійшлися, як у морі кораблі,
В різний порт і у різні дні.
Де не будемо згадувати,
Ні хороше ні погане,
І забудемо усі проблеми.
Та де рецепти видають,
Як із серця стерти пам'ять ту,
Що так ти ніжно говорив,
І подарунки й пристрасть дарував.
Як забути це мені?
І на відстані у кілька сотень миль,
Ми живемо й відчуваємо біль.
***
© Copyright: Каталина Нижас, 2013
Свидетельство о публикации №113041910824
Свидетельство о публикации №113041910824
Рецензии