«Навіщо щось казати»
Ми з тобою не знайомі.
Та погляд твій мені вже рідний.
Теплом наповнює всю пустоту мою.
Сором’язливо у куточку, я сиділа.
Із друзями весело я гомоніла.
Та твій погляд все ловила.
Нерішуче так піднявся,
В мою сторону ти напрям взяв.
Підійшов, за руку ніжно так вхопився,
І на танцпол ти подивився.
Ні слова не промовив в ту хвилину.
Та тільки очі говорили:
Так гарно на душі з тобою.
Я танцювати буду, як ніколи,
Не віддам тебе нікому.
Ти єдина в світі цьому.
Середина танцполу – і ми з тобою.
Губи, так палають від бажання цілувати,
Очі ще горять від страху.
Музика так ніжно, як бальзам,
Ллється, як сердечний ритм у такт,
Ми з тобою ще мовчали,
Навіщо щось казати?
Коли очі наші, горять так ясно.
І як невпинний ураган,
Заводять емоційний океан.
***
© Copyright: Каталина Нижас, 2013
Свидетельство о публикации №113041809459
Свидетельство о публикации №113041809459
Рецензии