Я пестую

ПОГАС ВОГОНЬ У МОЇХ ОЧАХ

Погас вогонь у моїх очах,
Вiд темряви вони змарнiли.
Не сяє посмiшка в устах
Та бiлi коси посивiли.
В турботах хмуриться чоло,
Щоб виконать негайно справи,
Так щоб вiд серця вiдлягло -
Здiйснитись мрiї, Боже правий.
Як тяжко жити почуттями,
Не бачити твого обличчя,
Як сяють зорi вечорами,
Пробачте, що категорична.

Навiщо скаржитесь даремно
На долю i на бiлий свiт? -
Працюй вiдверто i  неодмiнно
Здолаєш успiх, всiм привiт.
 

МОЇ БАЖАННЯ

Не жалiйте мене, не жалiйте.
Я сама себе не жалiю.
Хоча доля моя тяжка
Я вiрю, надiюсь i мрiю!

Я вiрю, наступить той час!
Той день, та щаслива година.
Я буду бачити вас!
Рядом друзi i вся родина.

У мрiях, полямы бреду.
Волошки цвiтуть у житi.
В тим небi я зiрку знайду!
Мамо рiдна, найкраща у свiтi!

Не жалiйте мене, не жалiйте.
Що в темряви довго блукаю.
Моє   сердце дорiжку знайде!
Вам щастя я всiм бажаю!

2008 рiк, листопад.


З НОВИМ РОКОМ!

Здраствуй, здраствуй Новий рiк!
Хай луна дитячий смiх!
В кожен дiм заходь, будь ласка.
Дiд Мороз - це чудо -  казка.

Подарунки всiм приносить
Пiд ялинку покладе.
Встань раненько, спати досить
Подарунок там знайдеш.

Загадай бажання в нiчку чарiвну.
Тiльки вiрить треба в зiроньку свою,
Щоб здiйснилось чудо, скуку прожену,
Щастя вам бажаю, та любов мою!




Я ПЕСТУЮ

      Я пестую, пестую мрiю.
Пробачте, себе не жалiю,
Бо жалiсть – страшна нудьга,
А серце – щастя блага.

Я мрiю читати вiршi,
Хiба ж це великий грiх –
Шевченко i безлiч iнших,
З дитинства знайомих таких.

На пам’ять одна надiя:
То ж пам’ять – безцiнний скарб!
Благаю:  здiйснися мрiя!
Свої  почуття записав.

Мiй зiр – це мої  почуття –
Не скаржусь, що тяжке життя –
Спасибі за друзів яких багато маю,
Що дано вiд бога, я всё одолаю!
28 лютого, 2006 р.