ЛЕЛЕКА
Из теплого краю летiла лелека,
Стомилися крила, оселю шукала.
Не знала, що і тут трапилася спека,
Та буря страшна ту оселю зламала.
Присiла на землю, змiнилось навколо:
Подвiр’я мов те, а порядку нема.
Гнiздо вже не рiдне, так боляче стало.
Напевно чужою тут стала i сама.
Пiднялася за обрiй, ще раз подивилась,
Взмахнула крилечком i… знову - в далеку путь...
Мiй дiм, в теплiм краю, туды повернусь я…
Мене там чекають, i вiрять, i ждуть!
Вересень, 2003 р.
НА ВОКЗАЛI
Вересневим ранесеньким раночком
Проводжали на потяг ви нас.
Привiтав нас вокзал свiтаночком,
Вiдiгрiлась душа бiля вас.
Ще з сестричками тут ми побачимося,
Поспiшають зустрiть, провести.
Одна однiй на долю поплачемо
Жаль не можем нiчим помогти.
Радiсть наша, присутня з бiдою,
Поспiшаєм про всiх розпитать.
Рiдну кров не розбавити водою
Бо рiдню не дано вибирать.
Лелека
© Copyright: Мунческу, 2013
Свидетельство о публикации №113041705193
Свидетельство о публикации №113041705193
Рецензии