Доторкнутися… Хоч до руки…
І губами – тріпочучих вій…
І поглянути в очі гіркі…
Та, коханий, ти вже не мій…
І байдужа тобі вже ця мить -
Що роблю і куди я іду.
Серпанковий світанок бринить,
І розквітла та вишня в саду…
Закурличу собі на біду,
В спілих росах стежину примну,
Припаду я до вишні в саду
І до серця її пригорну…
***************
Прикоснуться... Хоть до руки...
И губами - до губ озноба...
И ресницы, как мотыльки
По щекам моим невесомо...
Но тебе безразличен миг
Тот, в котором одна иду...
А весенний рассвет звенит,
Пробуждая ту вишню в саду...
Без тебя я опять побреду,
В спелых росах тропинку примну,
Припаду до той вишни в саду,
Нежно к сердцу её прижму...
Доторкнутися - Прикоснуться
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113041700282
Свидетельство о публикации №113041700282
Рецензии