Ні, не була вона безгрішна.
Коли у мареві ночей
Вона була ласкава й ніжна
У світлі люблячих очей,
Коли з безодні діставала,
І лікувала всі жалі,
На себе всі турботи брала
І відривала від землі,
Коли із уст її для вжитку
Він спрагло так бальзами пив...
Коли ж замерзла на крижинку,
То він пройшов і наступив...
*******************
Нет, не была она безгрешна.
Она в безумии ночей
Бывала страстною и нежной
При свете любящих очей.
Она из бездны доставала,
И приближала свет вдали,
И на себя заботы брала,
Вмиг отрывая от земли...
И в зной, и в лютые морозы
Из уст её бальзамы пил.
Когда ж устала и замёрзла,
То он прошёл.
И наступил.
Наступил...
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113041700170
Свидетельство о публикации №113041700170
Рецензии