«Заквітчаю твої коси,
І зодягну тебе у роси,
Д обру, ніжну і мою,
Мила я до тебе іду.»
А я стомлена від болю,
Повірила й залишилась із тобою.
Скаженіли мої думки,
І я прагнула зупинитися на віки.
Любов і вино – звеселяли моє єство,
Я летіла у космос подій,
І молила тебе: «Не іди стій!»
І забула, що хустка охопила моє чоло.
Хустка на косах
© Copyright: Оксана Олейник Львов, 2013
Свидетельство о публикации №113041605659
Свидетельство о публикации №113041605659
Рецензии