Невтомний час невпинно плине
І тягне нас усіх на дно...
Тварини... ми лише тварини,
Людьми нам стати не дано...
Нам до людей уже далеко,
Хоч ними ми і не були,
Ми світ перетворили в Пекло,
Ми знищили все, що могли...
Дітей навчаєм виживати,
Адже життя їм вже нема...
А що по собі залишати?
Майбутнє - просто ніч глуха...
Без світла, без зірок і неба,
Без жодних звуків і подій...
Нічого більше нам не треба -
Емоцій, почуттів, надій...
Нема нічого і не буде,
А ні добра, кохання, ласки...
Лише тварини, а не люди,
І на обличчях маски... маски...
16.04.2013
Уже не люди...
© Copyright: Эмиель Астайлийшевски, 2013
Свидетельство о публикации №113041605065
Свидетельство о публикации №113041605065
Рецензии