Покидати когось, збирати швиденько речі -
Лише все необхідне, те, що лише моє.
І дивитись в вікно на темний сутулий вечір,
Що гніздо свого смутку над містом образи в’є.
Крила ночі комусь принесуть довгождану втому,
А для неї – неспокій, страх, каяття доріг,
Що ведуть до забутих днів, що ведуть додому,
Що ведуть на знайомий, зашарпаний той поріг.
Сподівається - будуть ласкаві і добрі очі
Там зустрічати, любити за всі гріхи.
Ну а на разі... Довгі, шалені ночі,
Щоб досягнути дитинства старі дахи.
Дитинства старi дахи
© Copyright: Юля Паламарчук, 2013
Свидетельство о публикации №113041601266
Свидетельство о публикации №113041601266
Рецензии
Юлечко! у вас такі яскраві образи! Гарно1 З повагою, Л.Ю.
Людмила Юферова 18.05.2013 23:52 • Заявить о нарушении
Людмила Юферова 18.05.2013 23:52 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.