Сніг щеза посірілий. Натужно
Вивільняється битий асфальт,
Перехожі бредуть по калюжах,
Занервовані важкістю пальт.
Темні хмари повзуть ешелоном,
Безкінечні, тяжкі, наче гріх…
Хоч засвітиться вечір неоном,
І йому не відбитись від них.
Та прокотиться громом знамення,
Запізніле зими каяття –
Талі води, сміливо-натхненні,
Віднесуть з вулиць бруд і сміття.
День оцей – наче пік перелому
До світанку, до золота нив.
Свіжим вітром розвіється втома…
Чуєш, світе? Ти знову ожив!
Снiг щеза...
© Copyright: Наталья Бидненко, 2013
Свидетельство о публикации №113041509582
Свидетельство о публикации №113041509582
Рецензии
Оцэ всэ дужэ гарно!А щэ приемно що на ридний мови хтось пышэ!Дякую.щасты Вам!
Геннадий Яворский 25.04.2013 20:34 • Заявить о нарушении
Геннадий Яворский 25.04.2013 20:34 • Заявить о нарушении
Якщо Вам приємна українська мова - то я висловлю свою глибоку вдячність українською за Ваші теплі слова в адресу моїх віршів! Невсихаючого Вам натхнення!
Наталья Бидненко 25.04.2013 22:53 Заявить о нарушении
Наталья Бидненко 25.04.2013 22:53 Заявить о нарушении