Бринить весна в душі моїй,
Бо я в полоні весняного сонця,
Яке промінням ніжно-золотим,
Торкнулось серця мов віконця.
Торкнулося легенько, не навмисно,
Щоб розтопить зимовий холодок,
І як із стріхи, по краплині чистій,
Останню музику вистукує льодок.
А від повітря чистого , м’якого,
Яке п’янить, та забиває дух,
Від щебетання пташок голосного,
Весна, життя приводить в рух.
Подих весни
© Copyright: Гордиенко Наталья, 2013
Свидетельство о публикации №113041506291
Свидетельство о публикации №113041506291
Рецензии