Усмiхнеться небо

Проти влади мітингують
І кричать усі «Ганьба!».
Їх політики «зомбують»
Без «корита» їм біда.

За роки до цього звикли
Владу, гроші подавай.
Не робили, а грішили
І собі творили рай.

До людей немає діла
Обіцянки роздають.
Допускають лиш до «тіла»,
Коли вибори ідуть.

А до влади, як дорвуться
Їм тоді не до людей.
За посади всі «скубуться»,
Щоб для них було «окей».

Привілеї собі роблять
Депутати вже роки.
А що інших вони гноблять
Їм начхати - залюбки.

Гетьманами стати мріють
В президенти лізуть всі.
Одного не розуміють,
Що вони такі смішні.

Б’ють у груди так завзято
Поливають брудом все.
І поводяться пихато
Надоїло людям це.

Вам давно вони не вірять,
Бо зневірилися вже.
Перестали, навіть, мріять
Виживають – ось і все.

Бо на вас надії мало
На брехні не в’їдеш в рай.
Самим дбати хліб і сало
З брехунами справ не май.

Не купуйтеся за гривні,
Не беріть на душу гріх.
Перед Богом і так винні
І не зводьте все в сміх.

Перед Богом завинили,
Запустили в душу зло.
Живем надіями пустими
І мріємо щоб повезло.

А жити треба не везінням,
Творити працею добро.
У землю сіяти насіння
І щоб воно в ній проросло.

А буде хліб і пісня буде
І стане радісним життя.
І заспівають тоді люди
Забудуть всі про каяття.

Байки кумирів надоїли
Сьогодні людям не до них.
Вони такого натворили
В громаді гомін ще не стих!

Не кричати люди треба,
А наведіть в громаді лад.
Усміхнеться тоді небо
І покине душу страх.