Найтяжчий хрест поклали на Христа –
Гріхи усіх лише Йому на плечі.
Та Він не розтулив святі уста
На виправдальні та благальні речі.
Йому плювали в праведне лице,
Його штовхали, сипали образи,
Та Він без нарікань терпів все це,
Не огризнувся жодного Він разу.
* * *
А ми усі, далеко не святі,
Не варті на нозі Його мізинця,
Так часто ображаємось в житті
І ближнім не прощаємо дрібниці.
За що ж Ти, Сину Божий, постраждав?
Чи стала жертва та для нас уроком?
Марнуємо той шанс, що Ти нам дав,
І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.
=-=-=-=-=-=-=-==-=-=-=-=-=-=-=-=-=
Вперше вірш опубліковано:
http://maysterni.com/publication.php?id=88580
2. I хрест стае все тяжчим з кожним кроком
© Copyright: Валентина Попелюшка, 2013
Свидетельство о публикации №113041500306
Свидетельство о публикации №113041500306
Рецензии