Козацька пошта існувала.
Відомо лише, що не рік.
Із гонів чотирьох складалась,
А третій поряд десь проліг.
Від Крюкова через Зибке,
Курячу Балку мчали коні,-
Притока права Інгульця
Не стала їм не перепоні.
І Кривий Ріг, і Інгулець,-
До Кисляківки, де Окатий,-
Ще до зимівника Шульги,
Що подорожнім завжди радий.
І знову далі Інгулець,
Криниці Білі, Городище.
Вдень і вночі їх кликав степ,
Де вітер в небі виє, свище.
Кизикерменський шлях відомий,
Але час не притишив біг.
Імператниця мандрувала:
В Росію з Криму шлях проліг.
Минуле, вітер свище в полі...
Хто час той повернути зміг?
З дитинства ці місця знайомі:
І Інгулець, і Кривий Ріг.
ЛЮДМИЛА ЖУРАВСЬКА
Автором збережена послідовність зупинок на Кизикерменському шляху.
Козацька пошта
© Copyright: Людмила Журавская, 2013
Свидетельство о публикации №113041502530
Свидетельство о публикации №113041502530
Рецензии
Чудесний, Людо, вірш. Історична пам'ятка Козаччини. Відчувається її дух.
З найкращими побажаннями,
Оксана Федишин 17.01.2014 12:35 • Заявить о нарушении
З найкращими побажаннями,
Оксана Федишин 17.01.2014 12:35 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.