Я шепочу, щоб не розбудити осінь,
Щоб не полились із неба ріки.
Я до тебе усім серцем хочу,
Я до тебе, але в тебе ліки,
Від кохання. Вже давно приймаєш,
Знаєш, це все рівносильно зраді.
Я без тебе звісно не вмираю,
Але у житті погасли фарби.
Я кричу, щоб розбудити осінь,
Щоб вона сльозами світ залила.
Я кричу, бо досі й хочу,
Щоби від кохання виростали крила.
Щоб навколо знову оживали.
І моря й дерева й навіть ріки,
Ті, що посилає осінь,
Ті, яким радіють діти.
Я шепочу
© Copyright: Сандра Воскресенская, 2013
Свидетельство о публикации №113041512201
Свидетельство о публикации №113041512201
Рецензии