***
Неслухняним роєм там живуть.
Чи весна то, чи нові сполуки
Марних мрій з надіями гудуть.
Як набридло все те, що навколо.
Полетіти б далі, через край.
Не верталась звідти би ніколи…
Та все марно. Чую: «Повертай!»
Не пускають мене мої думи.
Загубилась легкість на землі.
Не злетіти, коли мої суми
Плачем, горем, бідами повні.
Вже весна та ллється на могили,
Зеленіють тихі дерева.
Я сиджу, пропащі мої крила…
Не відчують сонця і тепла.
Свидетельство о публикации №113041511864