цикоринка
давай заллємо його кип'ятком
і усе чорне розчиниться.
природа нічого не повторює
вона вибиває усе молотком
доки час не зупиниться.
як щодо солодкого яду?
давай додамо трохи цукру
і усе гірке пропаде.
я хочу зламати приграду,
що між нами,будь-якими муками,
бо впаду і помру де-не-де.
давай розмішаємо срібною ложкою
наш життєвий напій
тоді йони срібла зроблять його корисним.
ось я тримаю обмороженими пальцями
скляну прозору чашку,у якій
наше щастя,створене навмисно.
руки відмовили і розкрилися,
скляна чашка впала і розбилася
ми не захистили наше спільне життя
бо самі беззахисні,йдемо в небуття.
Свидетельство о публикации №113041400540