У чорній рамці фото на столі,
Тремтять гвоздики,свічка догоряє,
Йдемо на цвинтар,високо вгорі
Пташина зграя з вирію вертає.
Журливий крик набатом б'є згори,
То, може, душі вмерлих прилетіли
Поглянути на кинуті двори,
В яких колись діток своїх ростили?
А може , там серед журливих птиць
ЇЇ душа кричить несамовито,
Вдивляючись у обриси облич
Близьких людей жалобою покритих?
Кружляли гуси довго над двором,
Кричали, криком серце розривали,
Не раз ще пролітали над селом,
І в небі серед хмар рясних розтали.
Всміхається із фото на столі,
Лиш чорна стрічка біль ту нагадає,
Що вже їй не ходити по землі.
Вже відлетіла.Вже її немає.
Гуси
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113041404183
Свидетельство о публикации №113041404183
Рецензии