Я розкриваюсь м’яко парасолькою
Над негараздами буденного Життя,
Складаючи рядочками і стосами,
Безвимірність розбурханого Я.
Ідуть дощі: то дрібненько, то зливами,
Заходять в Дім через дірявий дах –
Комусь щастить укритись парасолькою,
Хтось мокне у холодних дрижаках.
Невизначеність і неусвідомлення
Себе, стосунків, намірів, бажань,
Поєднані з тандемом впертість-впевненість,
Не вірять парасолькам, лиш – дощам.
08.10.2012
Я розкриваюсь мяко парасолькою
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113041204469
Свидетельство о публикации №113041204469
Рецензии