Чого домiгся?
Не вірю ані слову.
Твій острах лиш зберігся,
що все обірветься раптово.
І знову ніч недоспана,
і знов нехват повітря,
а ця ніч ніби послана
думок залить пів літра.
Моя чума всередині.
Моє "боятися" назовні.
Невже цей час відведений,
щоб вгамувати біль шановний?
Для тебе це вже "так собі",
Мені ж болить до паніки.
Невже немає засобів,
щоб не складати заліків?
Свидетельство о публикации №113041105680
Р озкИдала любов твої образи вмить
И хто зна, що у ранці буде знову
С трибай, прощення він прийде просить...
Мені дуже подобався Ваш вірш, але я передбачую - мій українский зараз дуже поганий.
Бажаю Вам щирого щастя!!!
С Уважением
Дмитрий Цыганков 22.04.2013 22:56 Заявить о нарушении