Я - вечiр свого мiста пурпурового
В мені шумить колесами любов;
Я знов чекаю кроків перехожого,
Й дроти тролейбусні - неначе вени й кров.
Його слова - то лиш старі будівлі,
Думки ж мої - нові міські висотки.
Та іржавіє все, як ті старі покрівлі,
І затихає...Мов церковних дзвонів ноти.
Він не прийшов, Він не приїхав й не збирався.
І бьють асфальт мій градинки малі.
Я - вечір свого міста, що зайнявся,
Але, на жаль, в мені погасли ліхтарі...
Свидетельство о публикации №113041007520