Я - вечiр свого мiста пурпурового

Я - вечір свого міста пурпурового:
В мені шумить колесами любов;
Я знов чекаю кроків перехожого,
Й дроти тролейбусні - неначе вени й кров.

Його слова - то лиш старі будівлі,
Думки ж мої - нові міські висотки.
Та іржавіє все, як ті старі покрівлі,
І затихає...Мов церковних дзвонів ноти.

Він не прийшов, Він не приїхав й не збирався.
І бьють асфальт мій градинки малі.
Я - вечір свого міста, що зайнявся,
Але, на жаль, в мені погасли ліхтарі...


Рецензии